Євфемія Бріджес Бовс вдалося увійти в історію, як відомій суфражистці та соціальній активістці. Вона висловлювала підтримку руху за тверезість, а також просувала ідею про підвищення віку сексуальної згоди.
Еdinburghka розповість більше.
Однак у діяльності Бовс також був аспект, який став вирішальним у визначенні вектора її поглядів. Жінка вважала дитячу проституцію однією з головних проблем тогочасного суспільства. І вона намагалася активно боротися з цим.
Ранні роки
Майбутня суфражистка з’явилася на світ у місті Единбург у 1816-му. Варто зазначити, що для дівчини того часу вона мала досить високий рівень освіченості. Вона добре писала, і вміла читати. Такі навички згодом призвели до того, що дівчину обрали для того, щоб відправити в Австралію брати участь у Програмі субсидованих іммігрантів (Βounty Immigrаnts Schеme).
При цьому субсидія на дорогу до Австралії надавалася колоністами. Саме вони займалися відбором іммігрантів для подальшої роботи.
Так Євфемія 6-го грудня 1838-го опинилася на континенті, де майже відразу розпочала виконання обов’язків домашньої обслуги.
Заміжжя
Доля розпорядилася так, що після переїзду Євфемії довелося недовго бути однією. І 13-го вересня 1842-го вона офіційно стала дружиною. Її чоловіком був Джон Бовз, пекар і методистський проповідник.
З 1848-го сім’я почала жити у Вуллонгонзі. Туди їм довелося переїхати через те, що Джона прийняли там у методистські служителі.
У сім’ї Бовз народилося одинадцять дітей. Однак лише вісім з них змогли дожити до зрілого віку. Служіння голови сім’ї стало причиною частих переїздів. Тому зміна одного місця проживання на інше стало звичним явищем для Бовзів.
Початок шляху
Активізм Бовз, мабуть, почався з того, що вона приєдналася до Жіночого християнського союзу тверезості. Ця організація була заснована в 1882-му, і вона ж вперше почала просувати ідею про жіноче виборче право в Австралії.
Цікаво, що діяльність Бовз всередині даного Союзу була настільки активною, що в 1885-му вона навіть очолила його. Причому на цій посаді жінка протрималася аж до 1892-го. Але активно брати участь у роботі організації Бοвз продовжувала до кінця своїх днів.
Перевага
Великою перевагою Євфімії були її потужні ораторські здібності. Вона вважала, що надання жінкам виборчого права є відмінним методом контролю за продажем і споживанням міцних напоїв. Цю ідею вона часто транслювала під час своїх виступів.
Боротьба з алкоголем
Крім того, Бовз була частим учасником створення в тому чи іншому сільському окрузі нових регіональних спілок.
Також жінка була прихильницею впровадження різних заходів, спрямованих на те, щоб знизити рівень споживання алкоголю в колонії. Саме вона стала одним з ініціаторів посилення процесу видачі ліцензій на продаж алкогольних напоїв. А ще Бовз активно підтримувала ідею про обмеження продажу алкоголю в неділю.
Фіаско
Однак на шляху успішної реалізації її ідей також траплялися і невдачі. Одним з фіаско Боуз стала заборона на наймання жінок як барменів. Цю ініціативу їй втілити не вдалося. Зате в 1892-му вона домоглася того, що був відкритий будинок для нетверезих жінок.
Важливий комітет
Говорячи про діяльність Бовз, не можна не зазначити, що в 1886-му вона увійшла до п’ятірки жінок, які стали творцями жіночого комітету при товаристві соціальної чистоти Нового Південного Уельсу.
Однією з головних цілей комітету стала зміцнення моральності в колонії. І в рамках реалізації цього жінкам вдалося домогтися того, що були прийняті законодавчі акти, спрямовані на покращення прав жінок.
Інші аспекти діяльності
Окрему увагу Бовз привертав вік і аспект наявності згоди на вступ у статеві відносини.
Так, вона змогла досягти того, що сексуальний вік згоди був підвищений з чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Крім цього, до сфери діяльності Бовз входили публічні будинки та дитяча проституція. Вона активно намагалася викорінити і те, й інше, впроваджуючи відповідні заходи.
Завершення земного шляху
Коли в 1891-му Джон помер, Євфімія продовжила його справу, і стала на чолі жіночого коледжу, який в Марріквіллі заснував її покійний чоловік.
Сама активістка померла 12-го листопада 1900-го, і знайшла свій останній притулок на території Руквудського цвинтаря.
Фото: homsk.com, naukozavr.info