Единбург є дивовижним містом, минуле якого не може залишити байдужим нікого. Але у нього також є своя темна історія, яка пов’язана з таємницями, секретами, і звичайно, розповідями про чаклунство. Далі на edinburghka.
Монарх, одержимий розправою
Варто почати з того, що в XVI столітті в Шотландії дуже часто відбувалися звинувачення в чаклунстві. Причому це доходило буквально до одержимості. А пов’язане це явище було з королем Яковом VI. Монарх ініціював таке полювання на відьом після того, як його судно потрапило в шторм. І Його Величність стверджував, що всьому виною саме чаклунство.
Тому вже у 1590 році король особисто брав участь у судових процесах над відьмами, а також керував першим великим полюванням на них.
Единбург як головна арена страти
Але розберімося, ким же були ці люди. Здебільшого йшлося про жінок, яких переслідували через їхні широкі знання в цілительстві та лікуванні травами.
Зате, якщо раптом видався поганий урожай або десь сталася сварка, джерелом проблеми часто вважали відьом. Так, у Шотландії впродовж XVI-XVIII століть страти, тортури та засудження були застосовані до дуже багатьох людей. Їхня загальна кількість становила від 3 до 4 тисяч.
Що стосується Единбурга, то там ситуація була особливо критичною. Еспланада Единбурзького замку стала місцем страти та спалення, де було знищено більше людей, ніж будь-де ще в Шотландії.
Чоловік, який служив темним силам
Бруковані вулиці та барвисті вітрини Единбурга навіюють думки про магію та чари. Однак тамтешня West Bow and Victoria Street має реальний зв’язок із чаклунством.
Так, у 1670 році там мешкав Томас Вейр (Thomas Weir), шанована в місті людина, яка, за чутками, уклала договір із дияволом. І тому займався найрізноманітнішими видами чаклунства.
Уже вмираючи чоловік зізнався в цьому. Причому повністю підтвердила слова мага його сестра. У результаті обох стратили.
Меморіал пам’яті
Якщо говорити про загадкові місця Единбурга, пов’язані з чаклунством, то серед них також варто виділити Колодязь Відьом. Його можна побачити, вийшовши на еспланаду Единбурзького замку. Йдеться про чавунний фонтан, який є даниною пам’яті тим, хто був позбавлений життя протягом цього жахливого періоду історії Шотландії.
Встановлення та створення цього об’єкта ще 1894 року замовив місцевий філантроп Патрік Ґеддес (Patrick Geddes).
Єдина похована відьма
Однак, звісно, не можна не погодитися з тим, що в частині розповідей про чаклунство особливо цікаво дізнатися про жінок, яких звинувачували в такій забороненій діяльності. Як уже було сказано вище, Единбург має досить багату історію, пов’язану зі знищенням відьом. Там велася запекла боротьба з ними. Ну, а якщо було протистояння, то значить і були винуватиці цього, чи не так?
Серед них варто виділити Ліліас Ейді (Lilias Adie). Вона була мешканкою Fife і її звинувачували не тільки в занятті чаклунством, а й перелюбстві з дияволом. Але жінка померла в ув’язненні ще до того, як їй було винесено вирок. Причому згодом її могила стала справжнім винятком із правил. Бо решту відьом зазвичай спалювали. І ні про яке поховання мови бути не могло.
Але давайте повернімося трохи назад, щоб розібратися чому виникли підозри про чаклунство Ліліас.
Вона була бідною жінкою шістдесяти років, яка мешкала у Fife у 1700-х роках. І так сталося, що саме тоді місцеве населення зіткнулося із захворюванням, яке на думку людей стало наслідком чаклунства. Звинувачення впали саме на Ліліас. Причому причиною стали вигадки і припущення однієї п’яної жінки.
Проте цього було достатньо. Проти Ейді почався офіційний судовий процес. У в’язниці вона провела один місяць і лише потім зізналася в тому, що зустрічалася з дияволом одного вечора на кукурудзяному полі. Цілком імовірно, жінка просто була виснажена і марила. А може вирішила здатися.
Цікаво, що часто обвинувачених допитували щодо імен інших відьом, які їм відомі. На ці запитання Ліліас відповідала, що не знає жодної. Тим самим вона врятувала багато інших життів.
Як уже було сказано вище, Ейді померла до своєї страти. Можливо причиною смерті стало самогубство.
Жінка, яка розкрила військову таємницю
Гелен Дункан – ще одна представниця единбурзької спільноти відьом. Причому вона увійшла до числа жінок, яких останніми ув’язнювали відповідно до Закону про чаклунство 1735 року.
Дункан вирішила переїхати в Единбург для того, щоб заробляти на магічних сеансах. Адже їй вдавалося зв’язуватися з духами і передавати від них інформацію живим родичам.
Така діяльність жінки потрапила під особливу увагу в роки Другої світової війни. Особливо після того, як вона сама сказала, що спілкувалася з моряком, який загинув під час затоплення судна HMS Barham. Але про цю подію нікому не було відомо. Адже Військове міністерство про неї ще не встигло оголосити. Тож у 1944 році прямо під час одного із сеансів поліція провела обшук у будинку Гелен. А саму її було заарештовано.
Варто зазначити, що головний мотив арешту полягав у тому, що чиновники непокоїлися, раптом жінка зможе розкрити інші деталі важливих подій. Тому її засудили до дев’ятимісячного тюремного ув’язнення.
Таким чином, Единбург сміливо можна вважати одним із найтаємничіших міст Шотландії. Воно буквально просякнуте атмосферою загадковості та чаклунства. І якщо зануритися в історію, – можна побачити, що всі ці асоціації не марні. Під ними є цілком тверді підстави. А згадані розповіді про відьом є найкращим доказом.