Коли потрапляєш в Единбург на фестиваль чи інший культурний захід, то насамперед звертаєш увагу на національний шотландський костюм – кілт. Він завжди має ошатний та урочистий вигляд. Кожна його деталь відіграє важливу роль у загальній композиції та має свою історію походження. Увесь кілт був би незакінченим, якби не гіллі – взуття, яке входить до національного традиційного вбрання. У сучасному Единбурзі можна не лише побачити гіллі, а й навіть придбати для себе це традиційне взуття. Про історію шотландських гіллі можна дізнатися зі статті на edinburghka.
Поява гіллі та її конструкція
Гіллі – це традиційне взуття минулого не тільки Единбурга, а й Шотландії загалом. Цей тип взуття був популярним серед шотландських горян та ірландських фермерів. Перші письмові згадки про гіллі датуються 1542 роком. Зовнішня конструкція шотландських черевиків трохи нагадує балетні пуанти – плоска м’яка підошва, закруглений носок та висока шнурівка. У минулому їх виготовляли з цільного шматка кролячої шкіри, в рідкісних випадках – телячої. Кінці шкіри зшивали шкіряними шнурками, для яких проробляли спеціальні петлі. Гіллі ніби охоплювали всю стопу та фіксувалися на ній шляхом стягування шнурками, які зав’язували аж на середині гомілки. Фарбували їх завжди в чорний колір.
У гіллі є цікава особливість – на передній частині зроблена перфорація. Завдяки цим численним дірочкам взуття добре провітрювалося та швидко сушилося. А якщо його власник потрапляв у болотисту місцевість й міг промочити ноги, то вода в таких черевиках не затримувалася. У природних умовах Шотландії гіллі були зручними та практичними. За деякими даними, зазвичай одна пара взуття могла прослужити близько місяця при щоденному носінні. Усім відомо, що ходити в минулому доводилося чимало.
Перетворення гіллі
Згодом гіллі пережила деякі зміни. У 17 столітті з’явилася «нова версія» – гіллі-броги. До плоскої підошви додався невеликий каблук, що зробило взуття міцнішим та зручнішим для полювання та риболовлі. Також до шкіряних шнурків додалися пензлики на кінці, що надало гіллі більш витонченого вигляду. Гіллі-броги також виготовляли з кролячої та телячої шкіри. Їх одягали поверх високих вовняних гольфів – хосів. Шнурувалися вони теж високо, майже до верху гольфів. Шнурівка неодмінно мала закінчуватися бантом, який дивився вперед.
На початку 18 століття гіллі-броги почали носити аристократи. Взуття, виготовлене для таких забезпечених клієнтів було більш декоративним ніж практичним. Перфорація була частиною дизайну – деякі взуттєвики розташовували дірочки ексклюзивними візерунками та навіть примудрялися шліфувати в них символи на удачу.
Сучасна історія
Сьогодні рідко на кому можна побачити гіллі або гіллі-броги в повсякденному житті. Однак на вулицях Единбурга традиційне шотландське взуття все ж таки можна побачити під час свят та фестивалів, коли люди вбираються в традиційний одяг.
Також у столиці Шотландії є кілька місць, де гіллі можна не лише роздивитися, а й помацати та навіть придбати. Для цього треба побувати:
У Національному музеї Шотландії – тут можна дізнатися історію не тільки гіллі, а й усього національного костюма, а також познайомитися з культурою і традиціями Шотландії.
На Королівській милі – на цій центральній вулиці розташовано безліч сувенірних магазинів, де можна придбати гіллі, як для себе, так і на подарунок комусь.
В Единбурзькому замку – коли тут відбуваються історичні та культурні заходи, сюди можна прийти в традиційному костюмі, включно з гіллі, та відчути себе справжнім единбуржцем із минулого. Для цього працює прокат костюмів.
В Единбурзі часто проводяться танцювальні фестивалі та конкурси. Народний танець виконується в традиційному костюмі з невеликими сучасним дизайном, а взуттям є традиційні гіллі, на м’якій підошві. Це завжди чудовий привід побачити національне вбрання та взуття, а також отримати задоволення від шотландської музики і танців.