На першому поверсі старої единбурзької кам’яниці чути тихе дзенькання – ритмічне як дихання. Тут Кароліна Бейнс проводить більшу частину своїх днів. Її робочий стіл сповна забитий листами срібла, крихітними формами, скляними баночками з емаллю кольору полудневого неба. Вона працює таким собі скульптором, що створює справжні відчуття. Прикраси ніби вловлюють момент руху – вигин шиї, поворот руки, легке коливання повітря. Далі на edinburghka.
Наш матеріал покликаний розглянути процес перетворення уродженкою Шотландії звичних матеріалів на живі об’єкти. Ми простежимо шлях від студентських експериментів у коледжі мистецтв до формування власного бренду, який упізнають за делікатною пластикою.
Серце майстрині
Вся творчість Кароліни базується в Единбурзі, де вперше зробила свій подих. Тут вона створює те, що сама влучно називає «маленькими скульптурами, які рухаються разом із тією, хто їх носить». Для Бейнс ювелірна прикраса ніколи не була просто орнаментом чи непомітною декорацією. Її мета – створити самостійний об’єкт, наділений власним характером; наповнений життям, потрібними барвами.
Формування такого бачення не обійшлося без освіти: у 2015 році вона з відзнакою (First Class) закінчила бакалаврську програму ювелірної справи в престижному Единбурзькому коледжі мистецтв. Та здобуття диплома стало лише початком. Юначка продовжувала відточувати свою майстерність, пройшовши програму стажування, художню резиденцію й деякі майстер-клас, серед яких особливо відзначилося вивчення давньої корейської техніки Keum-boo (вправлення золотої фольги зі сріблом). Пізніше, цей невпинний розвиток ознаменується визнанням, адже невдовзі отримала нагороду Goldsmiths’ Craftmanship and Design Award.
Джерелом натхнення унікального стилю слугує дивовижне поєднання впливів: архітектурні мотиви старовинної Венеції чи ритміка традиційних ремесел плетіння кошиків. Особливе місце у дівочому серці займають японські текстильні звичаї, зокрема революційні техніки плісирування одягу легендарного Іссея Міяке.
Алхімія форми
Основою скульптур пані Бейнс слугує метал. Серед них можна знайти дорогі, так і не коштовні елементи. Та в її руках він перестає бути просто матеріалом, трансформуючись елегантним полотном. Вона працює з листами й дротом, але ніколи не залишає їх пласкими. Завдяки майстерному вигинанню, складанню, гравіюванню та підійманню поверхні, метал набуває архітектурної якості.
Іншим зразком, що уміло виражатиме емоції, є емаль. Це ключова характеристика робіт майстрині единбурзького коріння, дозволяючи неживим предметам здобувати глибини. Як зазначає сама дизайнерка, вона використовує «лаковий шар та травлення (etching) задля грайливого вибудовування об’єктів, котрі дарують [новий] досвід».
Фінальний етап – текстура. Поверхні прикрас Кароліни рідко бувають гладкими; вони живуть заради рельєфу. Фахівчиня активно застосовує нанесення складних патернів – від пунктирних ліній до цілих мережив.
Ключові колекції
«Weave»
Одна з найбільш знакових праць майстрині, «Weave», є глибоким дослідженням всесвітніх традицій ткацтва та плетіння. Натхненна як японськими текстильними мотивами, так й універсальними техніками, ця серія втілює ідею тканини в металі. Бейнс уміло гармонізує срібло, насичену емаль, іноді додає акценти золотою фольгою.
«Lines in Motion»
Ця капсульна добірка ілюструє поетичне оспівування потоку. Колекція «Lines in Motion» черпає пряме захоплення з плісированих дизайнів вище згаданого Іссея Міяке. Тут форма стає керівною: металосировина формується у складки, подібно до матерії. Проте головна магія проростає через рух. Коли прикраса рухається разом з тілом, вона “оживає” – згини реагують на світло, змінюють відтінки або демонструють ефект “хвилі”.
