Графічні принти, ретро-гламур і несподівані поєднання — такою є візуальна мова Голлі Фултон. Единбурзька дизайнерка створює одяг, у якому мода межує з мистецтвом, а кожна колекція нагадує окрему історію. Її стиль упізнається з першого погляду, але за декоративністю завжди стоїть продумана концепція. Далі на edinburghka.

V&A
Перші кроки Голлі Фултон до власного стилю
Голлі Фултон народилася 1977 року в Единбурзі. Спочатку вона зовсім не планувала пов’язувати життя з модою: її приваблювала ветеринарія, тому в школі вона зосередилася на природничих науках. Проте приблизно в 15 років дівчина зрозуміла, що обрала не той напрям. Одним із ранніх проявів цього захоплення стала шкільна дискотека, коли їй було 12 років. Для заходу школярка самостійно придумала чорно-білий костюм у шаховій стилістиці — буквально розділений навпіл між двома кольорами. Значний вплив на неї також справила родина — її батьки були творчими людьми, тож увага до візуальної культури та експериментів із формою була для майбутньої дизайнерки природною.
Після підготовчого мистецького курсу Голлі Фултон вступила на факультет моди Единбурзького коледжу мистецтв. Навчання вона завершила 1999 року. Наступним етапом стало поєднання викладання з роботою з антикварними прикрасами. Саме досвід роботи з вінтажними предметами та їхньою декоративністю згодом став одним із джерел творчих пошуків майбутньої дизайнерки. Подальший важливий крок у її кар’єрі — Королівський коледж мистецтв у Лондоні, де вона здобувала ступінь магістра за спеціальністю, пов’язаною із жіночим одягом. Навчання дало мисткині змогу ширше працювати з матеріалами, техніками та конструкцією одягу, а також поступово сформувати власну естетику. Після випуску у 2007 році вона здобула досвід роботи в одному з найвідоміших французьких модних домів — Lanvin.
Гра з кольором, формою і настроєм
Ширше про Голлі Фултон заговорили після її дебюту на Лондонському тижні моди з колекцією сезону осінь/зима 2009. Її роботи різко контрастували зі стриманішими тенденціями того часу. Замість непомітної палітри та мінімалістичних рішень дизайнерка запропонувала насичені кольори, графіку, геометричні мотиви та відсилання до естетики ар-деко. У її колекціях принт не був другорядною деталлю. Він міг ставати головним елементом конструкції речі, змінювати сприйняття силуету або створювати оптичну ілюзію. Жінка також активно працювала з контрастом матеріалів і фактур, перетворюючи одяг на своєрідну композицію.
У весняній колекції 2012 року Голлі Фултон звернулася до уявної «тропікани» 1950-х — яскравої, трохи театральної та навмисно перебільшеної. Бікіні, куртки-бомбери й інші речі вкрилися сонячними, кораловими та зебровими мотивами, а палітра нагадувала конфеті. У цьому світі відчувалася атмосфера курортного життя, проте дизайнерка не прагнула відтворити її буквально. Восени того ж року вона, навпаки, вирішила свідомо обмежити себе. Замість звичної великої кількості кольорів жінка залишила лише бірюзовий, фуксію та чорний. Ці відтінки з’явилися на блейзерах і верхньому одязі, створюючи значно стриманіший, але не менш виразний образ. Джерелом натхнення став роман Д. Г. Лоуренса «Коханець леді Чаттерлей». Мисткиню зацікавила не стільки літературна історія сама по собі, скільки образ заможної жінки, яка порушує правила та дозволяє собі поведінку, що не відповідає очікуванням її середовища.
До 2018 року бренд Голлі Фултон уже мав десятирічну історію. Ювілей вона відсвяткувала презентацією в межах програми Fashion in Motion у музеї Victoria and Albert у Лондоні. Це стало приводом не лише озирнутися на пройдений шлях, а й переосмислити власні візуальні коди. Дизайнерка повернулася до того, що давно стало впізнаваною частиною її роботи: принтів, декоративних деталей і яскравих кольорів. Проте тепер ці елементи виглядали більш зважено. Вона не відмовлялася від життєрадісності, яка була важливою для її бренду, але демонструвала її вже з позиції сформованого авторського стилю. Ювілейний період збігся і з переглядом самої моделі роботи бренду. Власниця переорієнтувала бізнес на індивідуальне спілкування з клієнтами та локальне виробництво. Такий підхід вплинув і на її творчість: особливу увагу вона почала приділяти верхньому одягу.
У 2020 році Голлі Фултон продемонструвала іншу сторону роботи дизайнера. Разом із Бетані Вільямс та Фібі Інгліш вона стала співзасновницею Emergency Designer Network (EDN) — ініціативи, яка мала допомогти активізувати локальне виробництво та спрямувати можливості британської модної індустрії на нагальні потреби. Поштовхом до створення мережі стали запити з боку лікарень у розпал пандемії коронавірусу. У відповідь команда вирішила використати власні професійні навички та доступне обладнання для виготовлення медичного одягу. Для цього розробляли технічні комплекти, які потім передавали виробникам у різних частинах Великої Британії. Ініціативу також підтримав онлайн-магазин Net-a-Porter, що допоміг із поширенням цих матеріалів.

Drapers
Визнання та значення діяльності Голлі Фултон
За роки роботи Голлі Фултон сформувала власну нішу в сучасній британській моді. Її ім’я пов’язують передусім із яскравими графічними принтами, декоративними деталями, ретро-силуетами та сміливим використанням кольору. Водночас її дизайн не обмежується цитуванням минулого: елементи естетики 1960-х вона переосмислює через сучасні матеріали, конструкції та практичність одягу. Визнання Фултон значною мірою пов’язане саме з послідовністю цього підходу. Від перших колекцій до ювілейних презентацій вона не відмовлялася від експериментів із принтами, фактурами й декоративністю, але із часом навчилася працювати з ними більш зважено. Її стиль залишається достатньо виразним, щоб його можна було впізнати без підпису.

Harper’s BAZAAR