Природа та характер жінок свідчать про те, що їм властива багата фантазія. Унікальна уява, а також вміння на рівному місці влаштувати не тільки скандал (але й щось більш корисне) іноді визначають рід діяльності конкретної леді. Далі на edinburghka.
Однак, якщо говорити загалом, то цілком справедливо зазначити наступне. Жінкам легко дається творча робота. Зокрема, мова йде про письменництво. Бездоганне почуття смаку, багатогранність фантазії та посидючість дозволяють створювати захопливі романи або оповідання. Не кажучи вже про вірші! Тут тонка душа поетес розкривається найбільш повно.
Мюріель Сара Спарк (Dame Muriel Sarah Spark) якраз втілює всі ці таланти. Чудова письменниця, автор невеликих оповідань, есеїстка і поетеса. В кожному з перерахованих амплуа вона досягла успіху.
Ранні роки
Рідним містом для Мюріель є Единбург. Там вона з’явилася на світ у 1918 році.
Освіту майбутня письменниця здобувала в стінах James Gillespie’s High School.
Протягом 1934-1935 років Мюріель проходила курс, присвячений складанню коротких викладів в Heriot-Watt College (це історичний попередник Heriot-Watt University).
Після завершення етапу отримання освіти дівчина працювала викладачем англійської мови. А пізніше обіймала посаду секретаря в універмазі.
Оманливий спокій сімейного життя
1937 рік у житті дівчини ознаменувався заручинами з Сідні Освальдом Спарком (Sidney Oswald Spark). Обранець Мюріель був старший за неї на 13 років. Познайомилися майбутні чоловік і дружина в Единбурзі.
Разом пара в серпні 1937 року вирушила до Зімбабве, де й одружилася. Влітку 1938 року в родині народився син, якого назвали Семюелем Робіном (Samuel Robin). Однак, як виявилося, все не могло йти так гладко. І через кілька місяців після народження дитини Мюріель почала помічати за чоловіком дивну поведінку. Згодом з’ясувалося, що в нього маніакально-депресивний психоз. Тому чоловік схильний до спалахів насильства.
Такі проблеми в родині призвели до того, що в 1940 році жінка була змушена покинути чоловіка, а сина відправити до монастирської школи. Адже вже почалася Друга світова війна, тому дітям заборонялося подорожувати в такий неспокійний час.
Сама Спарк повернулася до Великої Британії в 1944 році. І почала працювати в розвідці.
Що стосується дитини, то варто сказати наступне. Мюріель регулярно надсилала гроші на утримання сина.
Але варто зазначити, що коли хлопчик став дорослим, а також набув своїх поглядів, захоплень та світогляду, відносини між сином і матір’ю стали досить напруженими. Так тривало до самої смерті Спарк. Більш того, вона зробила все для того, щоб спадкоємець нічого не отримав після її смерті.
Редакторська діяльність
Що стосується літературної кар’єри Мюріель, то варто сказати наступне. Жінка почала серйозно захоплюватися написанням своїх перших творів після завершення війни. Причому дебютувала вона саме з поезії. І ще час від часу виступала в ролі літературного критика.
В результаті 1947 рік ознаменувався для неї отриманням нової посади. Спарк стала редактором журналу Poetry Review. Причому цікаво, що на той час Мюріель увійшла до числа небагатьох жінок, яким пощастило займатися редакторською роботою.
Релігія як ключовий чинник, що вплинув на розвиток кар’єри письменниці
Poetry Review Спарк покинула в 1948 році. І після цього в житті жінки почали відбуватися події, які згодом мали помітний вплив на її кар’єру.
Так, в 1953 році Мюріель була хрещена в англіканській церкві. Однак вже за рік вона прийняла рішення перейти в Римо-католицьку церкву. Чомусь саме їй Спарк надавала особливого значення в частині свого становлення як письменниці.
Цікаво, що згодом сучасниця Мюріель, Пенелопа Фіцджеральд (Penelope Mary Fitzgerald) розповідала наступне. Тільки ставши католичкою, Спарк нарешті змогла більш точно зрозуміти людське існування. А це дуже важливо для письменника.
Дебютна робота
Перший твір Мюріель був опублікований в 1957 році і називався «Утішники» («The Comforters»). Треба сказати, що ця робота була високо оцінена критиками.
Неважко здогадатися, що в ній письменниця згадала про католицизм. Хоча основний акцент роману зроблений на молодій жінці, яка раптом усвідомила, що стала персонажем літературного твору.
Оригінальний авторський прийом
У 1961 році вийшов роман Спарк під назвою «Розквіт міс Джин Броді» («The Prime of Miss Jean Brodie»). Ця робота мала ще більший успіх та вважається найкращою в творчій спадщині автора.
Письменниця наділила твір яскравими рисами. Зокрема, мова йде про оригінальність теми, загальний тон та уявні діалоги.
На сторінках роману можна зустріти прообрази героїв й подій з життя самої Мюріель. Напевно, така особливість також відіграє ключову роль в успішності роботи.
До слова, використання прийому прототипів виявилося Спарк дуже до смаку. І згодом вона продовжила його впроваджувати в інші свої твори. Зокрема, мова йде про повість «Дівчата скромних статків» («The Girls of Slender Means») 1963 року.
Таким чином, Мюріель Сара Спарк стала однією з найяскравіших та самобутніх шотландських письменниць. Володіючи унікальним стилем, жінка легко втілювала на сторінках дивовижні долі. Причому нерідко перегукуючи вигадані історії з реальними подіями з власного минулого.
Загалом, вона була незвичайною особистістю. Напевно, тільки така могла б створити такі захоплюючі й оригінальні твори.