Единбург сміливо можна назвати містом дивовижних людей. Усі вони стали гідними представниками напрямів діяльності, які й заклали основу кар’єри цих обдарованих особистостей.
Однак справедливо зазначити, що багато в чому такого результату вдалося досягти завдяки тому, що місто також докладає максимум зусиль для розвитку своїх талантів. Далі на edinburghka.
Зокрема, місцева влада активно співпрацює з різними організаціями та активістами. І разом їм вдається створювати унікальні заходи, за допомогою яких розкривається потенціал здібних людей.
Окремо серед представників единбурзької еліти справедливо виділити лікарів. Ці люди своїм прикладом демонструють найвищу майстерність медиків. При цьому дуже багато з них успішно поєднують практику з науковою діяльністю.
Аґнес Макларен належить саме до таких успішних та дуже талановитих людей. Ця жінка була неймовірно шанованою серед своїх пацієнтів та колег-лікарів. Одним із найбільш яскравих і значущих досягнень Аґнес є те, що вона надавала медичну допомогу індійським жінкам. Адже останні через свої звичаї були позбавлені доступу до послуг лікарів-чоловіків.
Також Макларен, крім своєї лікарської кар’єри, активно займалася просуванням соціальної справедливості. Зокрема, жінка протестувала проти такого явища, як торгівля білими рабами.
Крім цього, Аґнес була відома своєю позицією щодо регламентації виборчого права для жінок. І в 1866 році вона навіть підписала відповідну петицію.
Родина
Майбутня представниця шотландської спільноти медиків з’явилася на світ 4 липня 1837 року.
Батьком дівчинки був відомий ліберальний політик та бізнесмен. А ось мати малечі померла, коли дитині було лише 3 роки.
Через деякий час після смерті дружини батько Аґнес знову одружився. І цікаво, що його обраницею стала Прісцілла Брайт – відома активістка. Вона активно боролася за жіноче виборче право і виступала проти будь-яких проявів рабства.
Ранні досягнення
Повертаючись до самої Макларен, варто зазначити, що медичну освіту їй судилося отримувати не на батьківщині. В 1876 році вона стала студенткою The University of Montpellier.
Причому талант уродженки Единбурга практично відразу проявився настільки яскраво, що вже в 1877 році їй вдалося обійняти керівничу посаду The London School of Medicine for Women.
Крім того, Аґнес була запрошеним лікарем в единбурзькому Cannongate Medical Mission Dispensary. А в 1882 році вона приєдналася до The Royal College of Physicians of Ireland. Йдеться про організацію, головна мета діяльності якої полягає у покращенні медичної практики за допомогою акредитації лікарів через іспити.
В цілому, щодо життя Аґнес того періоду варто сказати, що її рік умовно “ділився” на дві “частини”.
Так, літо жінка проводила в рідному Единбурзі, а зиму – у Франції. Адже в Каннах вона займалась лікарською практикою.
Новий етап
1898 рік у житті Аґнес ознаменувався тим, що вона приєдналася до Римо-католицької церкви. Причому доля розпорядилася так, що згодом ця подія призвела до початку нового етапу для Макларен.
Адже незабаром після цього з католицькою місією їй судилося вирушити до Равалпінді (Rawalpindi) (нині — місто в Пакистані).
Тоді Аґнес дізналася про те, що тамтешнім жінкам доводиться терпіти сильні обмеження щодо надання медичних послуг. А все тому, що традиції цих людей не передбачали того, щоб представниць прекрасної статі могли бачити інші чоловіки, окрім близьких родичів. А з огляду на те, що переважно лікарями в тій місцевості були саме чоловіки, жіночому населенню доводилося дуже складно.
Серед жінок спостерігалася сильна смертність під час пологів та від різних захворювань.
Дивлячись на весь цей жах, Макларен вирішила, що намагатиметься якось вирішити цю проблему. Тим паче, що наслідки останньої вже були близькими до катастрофи. Тоді в жінки виникла ідея про те, щоб відкрити в Равалпінді невелику лікарню. Але перед цим вона створила The London Committee, котрий згодом допомагав фінансувати втілення ідеї Макларен.
Несподіванка
Однак, як відомо, дуже часто на шляху реалізації світлої мрії виникає чимало перешкод. У частині створення лікарні Аґнес також зіткнулася із цим явищем. І виражалося воно в тому, що закладом не було кому керувати.
До того ж, варто зазначити, що на цьому етапі жінка відкрила для себе ще одну цікаву річ. Річ у тім, що за Кодексом католицького права черниці не мали права допомогти Макларен через те, що надання медичної допомоги такого рівня була для них під забороною. Для Аґнес це було несподіванкою.
На шляху вирішення проблеми
Але бойовий характер жінки не дав їй пасти духом. І тоді вона вирішила звернутися до Папи Римського і Святого Престолу з проханням про те, щоб сказане вище обмеження було знято. А поки Аґнес з нетерпінням чекала на відповідь, то продовжила займатися пошуком жінок, які могли б займатися медичним обслуговуванням.
Потрібно сказати, що незабаром Макларен отримала позитивну відповідь від австрійки Анни Марії Денґель. Вони розпочали листування. Але життя розпорядилося так, що їхній зустрічі так і не судилося статися.
Причиною стала смерть Аґнес.
Проте, до смерті жінка встигла закликати Анну, щоб та зайнялася вивченням медицини у стінах University College Cork.
Тому роль у тому, що Денґель згодом стала лікарем, багато в чому належить саме Макларен.
Ну, а повертаючись до долі самої Аґнес, варто зазначити, що ця видатна уродженка Единбурга пішла з життя у 1913 році. І була похована у Франції.
Проте, на батьківщині цю жінку згадують як одну із найталановитіших представниць медицини. А яскраво виражена індивідуальність та погляди дозволили їй увійти в історію як людині з гарячим серцем та нескінченною любов’ю до людей.
Джерела