Творча еліта Единбурга вражає своєю багатогранністю. Здається, ці люди здатні на найбільш несподівані повороти у своїй діяльності. Причому, якщо розглядати кожного діяча окремо, можна зазначити, що вони є гідними представниками того напряму, в якому працювали чи працюють. Далі на edinburghka.
Говорячи про единбурзьких творчих особистостей, важливо та справедливо окремо виділити серед них художників. Їхні роботи стали цінним надбанням світової культури. А виставки робіт цих діячів викликали та продовжують викликати справжнє захоплення.
Мері Марґарет Кемерон є однією з них. Ця шотландська художниця здобула величезну славу завдяки тому, що з неймовірною точністю зображала повсякденне життя іспанців.
Цікаво, чи не так? Единбурзька мисткиня малювала людей Іспанії.
Ранні роки
Майбутня художниця з’явилася на світ 9 березня 1865 року. Батько Мері мав безпосереднє відношення до відомої единбурзької канцелярсько-поліграфічної фірми Macniven and Cameron. І саме він винайшов перо для ручки Waverley.
Окрім того, чоловік був власником газетного видання The Oban Times.
Що стосується самої Кемерон, то вивчати мистецтво дівчина почала в шістнадцять років. А для цього їй довелося стати ученицею такого единбурзького закладу, як The Trustees’ Academy.
Крім того, все більше залучаючись до творчості, Мері розуміла, що хоче розвиватися у цьому напрямі. Тому вона вирішила відвідувати заняття в The Royal (Dick) School of Veterinary Studies. Це було дівчині необхідно для того, щоб покращити свої знання про анатомію тварин. Особливо її цікавили коні. Тому що згодом саме із зображення цих граційних створінь почався серйозний шлях Мері в мистецтві.
Іспанське життя
Час минав, а захопленість дівчини творчістю ставала дедалі сильнішою.
У результаті 1900 рік став для неї вирішальним. Адже саме тоді вона поїхала до Іспанії. Там у Мадриді вона займалася докладним вивченням творчості такого легендарного художника, як Дієго Веласкес.
Однак культура, атмосфера і природа цієї країни по-справжньому закохали в себе молоду художницю. Тому цей чинник згодом позначився на її творчості.
Зокрема, Мері зобразила багато іспанських сцен, серед яких було чимало із доволі жорстоким підтекстом. Наприклад, це поля битв чи корида. Причому зображення виходили настільки реалістичними, що рідна Шотландія нерідко засуджувала дівчину в такому докладному написанні картин із жорстокими сценами.
Активна діяльність
Говорячи про роль Мері в мистецтві, окремо важливо звернути увагу на те, що вона належить до засновників The Edinburgh Ladies Art Club. А ще вона брала активну участь у проведенні першої виставки The Society of Scottish Artists.
Крім того, протягом 1886-1919 років Кемерон виставляла свої роботи в стінах The Royal Scottish Academy.
Проте проведення персональних виставок справедливо окремо виділити у творчій біографії Мері.
Так, протягом 1908-1913 років вона провела подібні заходи в таких містах, як Единбург, Лондон і Париж. Причому критики, виходячи з побаченого, змогли дійти висновку стосовно того, що Кемерон цілком можна назвати однією з “сильних, легких і безстрашних” художниць.
До речі, згадуючи про Париж, варто зазначити, що в 1904 році на відомій виставці в цьому місті картина Мері Portrait de Mme. Blair et ses borzois була нагороджена “Mention Honorable”. На полотні художниця зобразила свою сестру Флору з двома собаками породи Russian Hunting Sighthound.
А в 1905 році це полотно було опубліковано на сторінках книги Women Painters of the World.
Знання мов
Кажуть, що талановита людина талановита у всьому. І біографія Мері є наочним прикладом цього. Адже жінка змогла заявити про себе не тільки як про неймовірно талановиту художницю. Також вона мала великі здібності у сфері лінгвістики, а також вільно володіла французькою та іспанською мовами. Однак цим мовні знання Кемерон не обмежилися. Ще вона непогано знала російську, італійську та німецьку. Принаймні художниця могла читати цими мовами.
Таким чином, Мері Кемерон є прикладом того, наскільки багатогранною та цікавою може бути талановита людина. Здавалося б, настільки поглиблена в мистецтво дівчина не може мати будь-яких інших захоплень. Однак, крім творчості Мері виявляла чудові здібності у знанні мов.
Погодьтеся, цей напрямок також заслуговує на повагу і не належить до легких. Проте Кемерон знаходила час і на це.
Але, якщо більшу увагу приділяти саме творчій діяльності Мері, то, безумовно, справедливо зазначити, що вона віддавалася роботі, не шкодуючи сил. Навіть той факт, що під час навчання дівчина відвідувала лекції ветеринарної спрямованості, свідчить про те, що її зацікавленість у максимально природному результаті була неймовірною. І багато в чому завдяки цьому, а також постійному прагненню Кемерон до поліпшення, її роботи вражають своєю реалістичністю.
Тоді виходить, що все було недаремно. І довгі роки навчання, а також відточування таланту призвели до того, що картини Мері стали цінним надбанням культури. А може у всьому винен сам Единбург? Адже, як не крути, це місто “народжує” справжніх геніїв. І час лише підтверджує цю істину.